Кадр зі стрічки
На фільм "Чорний ворон" піти варто. Кіно рельєфне, камера чудова, актори достойні: і чоловічі, і жіночі образи.
Читайте також: "Витриманий в естетиці українського телесеріалу" – рецензія на патріотичну стрічку "Чорний ворон" за романом Шкляра
Коли 2008 року ми розсекретили архіви ЧК-КГБ, мене вразило, наскільки багатьох справ не торкалася не те що рука дослідника чи журналіста, а навіть родичів. Особливо – серед масиву 1920-х років.
Василь Шкляр тоді просто пірнув у це море невигаданих сюжетів.
І ось за якихось десять років я, взявши пепсі, зручно вмощуюся у кріслі глядацької зали.
Читайте також: Завдяки відкритим архівам: чому варто завітати до СБУ
Фільм "Чорний ворон" про затятих і часом нещадних людей, про остаточні рішення, про красивих чоловіків і жінок, про наш Холодний Яр, про волю та смерть.
Чи уявляв я це, розсекречуючи архіви? Так.
Мрійте. Мрії збуваються. Якщо наполегливо працювати.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube