Поки що "Слуга народу" не стала партією, а є групою осіб, що поєднана спільним брендом та "вождем". В принципі, як і більшість українських "партій". В умовах монокоаліції перед ними стоїть декілька важливих викликів.
Читайте також: Доній: Фінансування партій за німецькою схемою в умовах України передчасне, ба більше – зло
По-перше, як контролювати фракцію, у якій у перший день роботи парламенту більшість депутатів вперше побачать одне одного? А також у якій одні вважають мову однією з головних цінностей, а інші підтримували Антимайдан, або у якій одні виступатимуть проти декомунізації, а інші ходитимуть на ЛГБТ-прайд, або у якій одній говоритимуть про євроінтеграцію, а інші про примирення з Росією. Поки це не "зелена фракція", а група "усіх кольорів райдуги". Спільної ідеології у фракції не буде, а тому доведеться шукати інший "партійний клей". Не дати "розповзтись" фракції та не поділитись на "ворожі групи" надважливо.
По-друге, важлива технічна сторона – це контроль дисципліни відвідуваності та голосування. Контроль утримання від порушень Регламенту. Зрештою, як депутати отримуватимуть сигнал про підтримку того чи іншого законопроекту: хтось буде рукою махати чи буде розсилка через Viber чи Telegram?
Читайте також: Стислі підсумки парламентських виборів: на що слід звернути увагу
Дуже правильний крок – це анонс спецкурсу з політосвіти у Київській школі економіки. Посилення колективної солідарності та професійності може бути рецептом.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram