Сьогодні, 23 серпня – День Державного Прапора України.

За офіційною версією, 23 серпня 1991 року – після провалу серпневого путчу в Москві – група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг до сесійної зали Верховної Ради. Національний прапор освятив священиком УАПЦ Петро Бойко. Якраз до цієї події і прив'язаний указ президента Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" № 987/2004, написана відповідна картина на стіні парламенту, а цей прапор як реліквію урочисто зберігають під склом у музеї Верховної Ради. Наступного дня, 24 серпня 1991-го, Україна проголосила незалежність.

Ось як на цю знаменну дату реагують користувачі соцмереж:

"Володимир Балух перебуває в тюрмах Кремля, бо підняв прапор своєї держави у своїй державі, але на той час на окупованій території рашкою – у Криму.

Молодь гине під прапором свободи на сході у війні з рашкою, люди віддають життя в боротьбі за Україну під прапором свободи.

Діти гинуть під прапором свободи — закатований і вбитий 16-й річний Федір в Донецьку за стрічку нашого прапору, Даня Дідик, 15-й річний хлопець, убитий на мирній ході в Харкові на річницю Революції гідності, й він ішов у колоні одним із перших, із прапором.

Дівчата віддають життя в боротьбі за Україну під нашим прапором свободи.

Як же я мрію, щоб нарешті наш прапор став цінним для нашої нації зі сходу на захід, з півдня на північ!

Із днем прапора, друзі!"

Юля СМІРНОВА

"Сьогодні день прапора. Країні 28 років, а ми й досі ставимося до державного двоколору , як до формальності. Він є? Ну і є.

Це на війні прапор швидко набув сакральних сенсів. Його вперто вивішували в пику ворогові на смертельних ділянках. Його піднімали даючи знак московитам – це наша територія. Із ним їхали на війну і під ним поверталися додому з війни. Стискаючи його помирали. Але це на війні. Там. А тут?

У тилу ми досі не вміємо знайти прапору належне місце. Ми як дикуни, які мають зливки золота і коштовне каміння — символіку – але не здатні видобути з того скарбу все сповна. На жаль.

Громадянин все життя йде поруч зі своїм прапором. Він опікується ним. Прапору не можна вигоряти чи обштряпатися! Прапор треба вчасно випрати і випрасувати, а коли тканина геть побита вітром – прапор слід замінити. Занедбаний прапор, це зневага до символу. Це ганьба.

У них. А у нас? Просто придивіться сьогодні та й потім – багато є ознак, що за прапором доглядають? Отож…

Це ж не важко ставитися до СВОГО прапору так, як в цивілізованому світі? Спробуємо? Розпочати можна сьогодні. І не зупинятися. Ніколи."

Віталій ГАЙДУКЕВИЧ

"Синьо-жовтий прапор – символ незламності духу та жертовності українського народу.

Синьо-жовтий прапор – символ Перемоги!

Брати і сестри!

Прийде час, і наш синьо-жовтий стяг знову замайорить в Донецьку й Луганську, Сімферополі та Севастополі!

Прийде час, і наші національні барви засяють на весь світ!"

Дмитро ЯРОШ

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *